блэк спрут ССЫЛКА Новохопёрск Псилоцибиновые грибы Psilocybine cubensis

Закладки, лед, выпилить... сумасшедшие слова, которые меня окрыляли каждый раз, как я только представлял себе новые приключения наркотического мира. Наверное, только на планете Земля каждый может найти что-то, чтобы расслабиться или же снять напряжение. Для меня, это были псилоцибиновые грибы. Им я решил посвятить свою новую экскурсию в мир химических субстанций и экспериментов с собственным организмом. Все началось с того, что я решил обратиться к дилеру в поисках новых ощущений. После небольшого запаса метамфетамина, известного как лед, и некоторых дополнительных препаратов, я наконец-то приобрел свои долгожданные закладки. Весь этот процесс покупки препаратов напоминал настоящую операцию, но я был готов к риску. У меня был огромный адреналин, когда я сунул эти пакеты в свои карманы и поспешил домой. Придя домой, я разложил все на столе перед собой, словно наркоман, оценивающий свою добычу. А в моем случае, добыча была ничем иным, как псилоцибиновые грибы. Они выглядели довольно привлекательно, в отличие от леда, который был скрыт в своих упаковках. Я взял небольшую порцию наркотика, проанализировал ее и решил, что сегодняшний день - идеальное время для эксперимента. Я решил начать с грибов, потому что слышал много интересного о псилоцибиновых трипах. Я сунул небольшую порцию в свой рот и вскоре уже ощутил, как эти грибы начали влиять на мой организм. Цвета стали более яркими, а мысли как будто начали течь свободнее. Такое состояние продолжалось в течение нескольких часов, и я вполне наслаждался происходящим. Но, конечно же, мне захотелось большего. Я решил заменить грибы ледом. Уже чувствуя приближение грядущего бодряка, я уселся за стол и полностью выпилил всю порцию метамфетамина, которая была у меня. Теперь я был в полной готовности к новой волне эйфории, которая погрузила меня в мир безграничных возможностей. Трубка, которую я изобразил из моего дополнительного оборудования, стала моим лучшим другом. Я вспомнил все наши приключения вместе, каждый раз получая новые эмоции и ощущения. Я рассматривал эту трубку, словно памятник, указывающий мне путь к новым граням сознания. Но, как и всякому организму, приходило время отдохнуть и восстановиться от всех этих сумасшедших приключений. Так что я решил вернуться к грибам, чтобы расслабиться и получить немного покоя. Время, проведенное с псилоцибиновыми грибами, стало моим спасением от постоянного напряжения и усталости от бодряка. В конце концов, опыты с наркотиками и изучение своих пределов алкогольной выносливости меня сильно изменили. Я понял, что эти порции наркотиков лишь на мгновение дарят мне иллюзию счастья, они не могут стать моей реальностью. Быть наркоманом - это кринж, нечто, чего я никогда не хотел испытывать на себе. Закладки и лед, и все остальные приспособления и субстанции, которые я использовал, чтобы почувствовать себя живым и довериться им, они все остались в прошлом. Я достаточно сильный и бодрый, чтобы прожить свою жизнь без них.

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.